Разделы
Главная | Авто и мото | Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання трудових відносин»

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання трудових відносин»

Размер шрифта: Decrease font Enlarge font

Днями у Волновасько-Мангушському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області відбувся сеанс «гарячої лінії» на тему: «Актуальні питання легалізації трудових відносин».

З платниками податків спілкувався начальник Волновасько-Мангушського управління Олексій Чубаров. Платникам, було надано повну та вичерпну відповідь щодо питань, які їх цікавили щодо заданої теми заходу.

Пропонуємо Вашій увазі основні питання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку.

В якому випадку можливе оформлення стажування та обговорення випробувального терміну?

Намагання підмінити трудовий договір випробувальним терміном або стажуванням на сьогодні є поширеним порушенням. Питання щодо встановлення випробувального терміну регулюється нормами ст.26 Кодексу законів про працю і застосовується виключно до трудових відносин. Тобто випробувальний термін може бути застосований виключно до особи, з якою укладається трудовий договір, що має на меті перевірку відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю та виплачується зарплата. Встановлення працівнику безоплатного стажування є порушенням норм трудового законодавства. Стажування означає процес набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності, навчання на робочому місці для здобуття практичних навичок у певній професії. Проходження стажування при прийнятті на роботу передбачено для осіб певних категорій. Зокрема, для студентів та учнів. В цьому випадку стажування передбачає укладання договору про стажування, видання наказу про стажування, оформлення програми стажування, внесення запису до трудової книжки про походження стажування. Також стажування можливе для безробітних (ст.8 Закону України від 05.07.2012р. №5067-VI «Про зайнятість населення»). Таке стажування здійснюється на замовлення роботодавців за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується територіальним центром зайнятості.

Яку відповідальність несе роботодавець у разі укладання договору цивільно-правового характеру замість трудового?

Часто суб’єкти господарювання (фізичні особи та фізичні особи-підприємці) для виконання певних робіт чи послуг укладають договори цивільно-правового характеру. В кожному  випадку існують різні вимоги щодо змісту договору, документального підтвердження наданих послуг чи виконаних робіт, оподаткування виплаченого доходу і навіть відображення у звітності.

Договори цивільно-правового характеру (далі – ЦПХ) зі звичайними фізичними особами підпадають під пильний контроль. Для інспектування в поле зору потрапляють суб’єкти господарювання, у яких за даними звітності застраховані особи виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ більше року, а також у яких 30 і більше відсотків працівників працюють за такими договорами. Важливо, щоб роботи чи послуги за договором ЦПХ не збігалися із функціоналом працівника за його основною посадою або функціоналом інших працівників.

Чи мають право контролюючі органи вимагати обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру податків та зборів?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», із змінами та доповненнями, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Статтею 35 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

- органи доходів і зборів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням та сплату усіх податків та зборів.


Автор материала: dpi0540 dpi0540
Теги
Теги для этой статьи отсутствуют
Оцените статью
0