Разделы
Главная | Бизнес | Предпринимательство | ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомляє:

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомляє:

Размер шрифта: Decrease font Enlarge font

Вчасно звітуємо за допомогою електронних сервісів ДФС

 

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська  нагадує, що платники податків можуть складати податкові накладні/розрахунки коригування в електронному вигляді та реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), подавати запити до ЄРПН та отримувати витяг і податкову накладну з ЄРПН, податкову звітність з ПДВ.

Для формування та надсилання податкових накладних та іншої звітності платник податків може використовувати будь - яке програмне забезпечення або може користуватися програмним забезпеченням «Система формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» та «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», які разом з інструкцією щодо встановлення можна безоплатно завантажити на офіційному веб - порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділі «Електронна звітність» (підрозділ «Програмне забезпечення» > «ОПЗ - програми з формування і подання платниками податків податкової звітності і реєстру отриманих та виданих податкових накладних до органів ДФС в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку»).

Про обчислення суми земельного податку юридичними особами

 

ДПІ у Кіровському райолні м.Дніпропетровська з метою забезпечення дотримання вимог чинного законодавства в частині справляння земельного податку з юридичних осіб та у зв’язку із наближенням терміну подання звітності на 2017 рік з даного податку звертає увагу на наступному.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.  

При цьому згідно з положеннями глави 15 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) юридичні особи, які засновані громадянами України або юридичними особами України, можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Землекористування згідно з вимогами Земельного кодексу може бути постійним та на умовах оренди. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Зокрема, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а)  підприємства, установи та організації, що належать до державної та

комунальної власності;

б)  громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в)  релігійні організації - країни, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому закон і м порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»;

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Особливу увагу необхідно звернути на те, що відповідно до пункту 6 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але згідно з Земельним кодексом, прийнятим у 2001 році, не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Положення пункту 6 Розділу X щодо обов'язку переоформити право постійного користування Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). З огляду на викладене такі суб'єкти господарювання також є платниками земельного податку.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі таку довідку необхідно подавати за умови затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки з 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.

При цьому звертаємо увагу, що за відсутності рішення місцевої ради, плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).

Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

 

З 01.01.2017 набирає чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує, що з 1 січня 2017 року набирає чинності Закон України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон №1801).

Законом №1801, зокрема, вста- новлено розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати у 2017 році.

Так відповідно до статті 7 Закону №1801 у 2017 році установлено прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі:

- з 1 січня – 1544 гривні,

- з 1 травня – 1624 гривні,

- з 1 грудня – 1700 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення установлено прожитковий мінімум у таких розмірах:

- для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1355 гривень, з 1 травня – 1426 гривень, з 1 грудня – 1492 гривні;

- для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року – 1689 гривень, з 1 травня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1860 гривень;

- для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні;

- для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року – 1247 гривень, з 1 травня – 1312 гривень, з 1 грудня – 1373 гривні.

Статтею 8 Закону №1801 установити у 2017 році мінімальну заробітну плату:

- у місячному розмірі: з 1 січня – 3200 гривень;

- у погодинному розмірі: з 1 січня – 19,34 гривні.

Закон №1801 опубліковано у газеті «Голос України» від 27.12.2016 №248 та розміщено на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1801-19

 

 Про деякі особливості деклараційної кампанії – 2017

 ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звертають увагу дніпрян на те, що з першого січня 2017 року розпочинається кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у звітному 2016 році.

Насамперед, слід зазначити, що  звітування   про    отримані    у      2016 році доходи фізичні особи повинні здійснювати за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479 (далі – наказ № 821).

У зв’язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у розмірі 18% та скасуванням підпункту «є» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у платників податку, які отримували доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі визначеному п.п.«є» п.176.1 ст.176 ПКУ, за результатами 2016 року не виникає обов’язку щодо подання Декларації.

Фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з 01.01.2016 авансові платежі з ПДФО розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом, тобто до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня. При цьому авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 ПКУ).

Враховуючи зазначені зміни протягом звітного (податкового) року авансові платежі з ПДФО формуються у платника податку в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) як переплата, а нарахування податкових зобов’язань здійснюються за даними Декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому платник податків визначає суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року у рядку 1.1 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації, яка переноситься до графи 6 рядка 10.7 Декларації.

Інформаційно платник податків в рядках 1.2 – 1.4 додатку Ф2 до Декларації зазначає суму сплачених авансових платежів з ПДФО; залишок суми ПДФО, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів, при цьому такі показники в ІКП платника податків не відображаються.

 

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ З 01.01.2015 ПО 31.12.2015

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звертає увагу, що Державна фіскальна служба у зв’язку з прийняттям судовими органами касаційної інстанції низки рішень, які набрали законної сили, у справах щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій платників ПДВ з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), у листі від 23.12.2016 №40757/7/99-99-15-03-01-17 (далі – лист ДФС №40757) повідомила наступне.

Згідно з підпунктами «а», «б» і «г» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

- постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України;

- вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

У редакції пункту 188.1 статті 188 ПКУ, чинній з 01.01.2015 до 31.12.2015, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначалася виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій платників податку з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче собівартості таких товарів/послуг за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

Разом з тим, висновки судових органів касаційної інстанції щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.

При здійсненні у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно) операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, собівартість яких перевищувала вартість вивезених за межі митної території України товарів (експортованих товарів), застосовувалася нульова ставка ПДВ та була відсутня необхідність донарахування податкових зобов’язань з ПДВ і складання другої податкової накладної на суму перевищення собівартості виготовлених товарів над вартістю вивезених за межі митної території України товарів (експортованих товарів).

У зв’язку з цим та враховуючи вимоги пункту 53.3 статті 53 ПКУ ДФС повідомляє, що усі раніше надані платникам ПДВ відповіді щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), слід використовувати у частині, що не суперечить положенням цього листа.

 

 


Автор материала: Ирина Д
Теги
Теги для этой статьи отсутствуют
Оцените статью
0