Разделы
Главная | Бизнес | Предпринимательство | ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомляє:

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомляє:

Размер шрифта: Decrease font Enlarge font

Як закриваються рахунки платників податків у разі проведення процедури ліквідації банку?

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська   повідомляє, що відповідно до ст. 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Згідно з ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може бути ліквідований:

- за рішенням власників банку;

- у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, передбачено, що у разі ліквідації банку повідомлення про закриття рахунків платників податків подає голова ліквідаційної комісії або ліквідатор чи уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку (далі – ліквідатор банку).

Якщо ліквідатор банку не має можливості відправлення/приймання електронних повідомлень засобами телекомунікаційного зв’язку, то повідомлення про закриття рахунків платників податків подається ліквідатором у паперовому вигляді у день закриття рахунка особисто або надсилається поштою з повідомленням про вручення на адресу відповідного контролюючого органу, у якому платник податків обліковується як платник податків і зборів. Повідомлення про закриття рахунків платників податків засвідчується підписом ліквідатора банку та скріплюється печаткою банку чи ліквідатора банку (за наявності).

 

Протидія митним правопорушенням

 

«Протидія митним порушенням є однією з найбільш важливих складових діяльності митниці. Підводячи попередні підсумки роботи Дніпропетровської митниці ДФС, у 2016 році за даним напрямком слід зазначити, що з початку поточного року митницею складено 149 протоколів про порушення митних правил на суму майже 109 млн грн. В той час, як за аналогічний період 2015 року було складено 90 справ про порушення митних правил на суму 19,5 млн грн. У 2016 році збільшено кількість справ про порушення митних правил з реально вилученими предметами правопорушень. Також, складено 30 протоколів про порушення митних правил та вилучено товарів на суму більше 9 млн грн.

При цьому, Дніпропетровською митницею ДФС направлено на розгляд до суду 54 справи на суму майже 111 млн грн. і стягнуто майже 667 тис. грн. Слід зазначити, що з початку року в Державній виконавчій службі Дніпра знаходяться конфісковані товари на суму 900 тис. грн. Перераховано коштів до Держбюджету від реалізації предметів порушення митних правил на суму 126 тис. грн.

Також управлінням протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці проводились оперативно-перевірочні заходи, спрямовані на виявлення можливих каналів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, зброї, культурних цінностей. Зокрема, у Дніпропетровському аеропорті фахівцями виявлені факти спроб незаконного переміщення через митний кордон громадянами Ізраїлю металевих ножів (холодна зброя), пігулок (психотропна речовина) та старовинних монет, які становили культурну цінність. По зазначеним фактам до управління СБУ направлені повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочинів.

Також проводились спільні контрольні заходи з представниками: Головного управління ДФС в Дніпропетровській області; Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпро міжрегіонального Головного управління ДФС; органів Національної поліції України».

Варто наголосити на тому, що Дніпропетровською митницею ДФС використовувались інструменти регіонального “ризик-менеджменту”. Простіше кажучи, це такий елемент організації митного контролю, який дозволяє максимально враховувати попередні порушення митного законодавства, а також особливості зовнішньої торгівлі.

«Дніпропетровською митницею ДФС постійно вживаються заходи, направлені на попередження порушень митного законодавства. Мова йде, в першу чергу, про роз’яснювальну роботу серед громадян, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та інших представників бізнесу. Адже, світовий досвід свідчить, що саме профілактика правопорушень митного законодавства є основою ефективної організації роботи в системі протидії митним правопорушенням».

 

Платники Центрального районум.Дніпро направили на підтримку армії понад 78 мільйони гривень військового податку

Ця вагома сума перерахована платниками Центрального району м.Дніпро впродовж січня-грудня 2016 року. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли майже на 45,6 млн. гривень.

Насамперед, – це заслуга сумлінних платників податків району, які перераховують на модернізацію та реформування української армії 1,5% від об’єкта оподаткування, що визначений статтею 163 Податкового кодексу України. До нього, крім заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються чи виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відносяться і ряд інших. Зокрема – це орендна плата, виграші в державній або недержавній грошовій лотереї, купівля – продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини тощо.

Додамо, що платниками військового збору в Україні є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Натомість відповідальними за нарахування та перерахування до бюджету військового збору є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати

 

Близько 26 випадків порушень трудового законодавства викрили представники ДПІ у Кіровському районі з початку року

«ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська  систематично працює в напрямку виявлення та упередження порушень законодавства під час виплати заробітної плати й інших доходів громадинам», - про це зазначила заступник начальника ДПІ Євгенія Самсоненко.

Зокрема, за 2016 рік порушення податкового та іншого законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам були  виявлені по 26 суб'єктах господарювання. За результатами проведених документальних перевірок було додатково донараховано майже 18 тис.грн. податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних, а також  близько                       506,2 тис. грн. єдиного внеску.

 Крім   того,  завдяки   вжитим працівниками  ДПІ заходам, з початку року суб'єктами господарювання було додатково оформлено трудові відносини з 132 працівниками, що забезпечило   додаткові надходження податку па доходи фізичних осіб та єдиного внеску в сумі  47,5 тис.грн та 58,1тис.грн. відповідно. До державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності додатково залучено 84 особи.

 

На «гарячій ліній» - податок на додану вартість

Днями ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено сеанс телефонного зв’язку  «гаряча лінія» з актуальних питань по податку на додану вартість за участі заступника начальника управління  - начальника відділу адміністрування ПДВ  управління податків і зборів з юридичних осіб Катериною Козелло

Наводимо відповіді на запитання, з якими зверталися платники під час проведення заходу.

Питання 1: Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти ?

 Відповідь: Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” із змінами та доповненнями (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
       Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

     При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

     Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

     За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 Кодексу.

 Питання 2: Як продавцю визначити встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги ?

Відповідь:   Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

     Згідно з п. 182.1 ст. 182 Кодексу якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

    При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Кодексом, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та «постачання послуг» (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.
   Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

       

Питання 3: Чи має право підприємство у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок за період у якому він був платником ПДВ ?

Відповідь: Відповідно до п.46.1 ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексу) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

     Згідно із п.50.1 ст.50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

     Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

     Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

 

Питання 4: Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ ?

 Відповідь:  Відповідно до п.184.7 ст.184 Кодексу якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

    Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

 

З початку року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 167 службових розслідувань та перевірок

З початку року управлінням внутрішньої безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено 167 службових розслідувань та перевірок.

Як зазначив начальник УВБ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрій Ткаченко: «За матеріалами управління 16-ти працівникам фіскальної служби оголошено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення; винесено 50 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 29 працівників служби».

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному року проведено перевірки 133 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 7 претендентам відмовлено у прийомі на службу.

При купівлі-продажу іноземної валюти обов‘язково застосовується реєстратор розрахункових операцій

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує платників, що з 17 грудня.2016 року суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов’язані використовувати у своїй діяльності РРО, відповідно до вимог Закону України від  06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та з урахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 12.12.2002 р. № 502.
Це пов’язано з тим що пройшло шість місяців із дня затвердження ДФС Державного реєстру РРО, до якого внесено модель РРО, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, як це було передбачено п. 3 Постанови НБУ від 29.12.2015 р. № 983. А саме, модель КСТ-В1 з версією внутрішнього програмного забезпечення В1-1, яка є спеціалізованим електронним контрольно-касовим реєстратором для зазначених операцій і належить до РРО, дозволених до первинної реєстрації.
Водночас слід звернути увагу, що у разі недотримання порядку проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти до суб’єктів господарювання, що здійснюють такі операції за рішенням відповідних контролюючих органів, застосовуються фінансові санкції, передбачені ст. 18 Закону про РРО.

 

 

Центри обслуговування платників Дніпропетровщини щомісячно надають понад 22,6 тисяч адміністративних послуг

Загалом, протягом минулого року Центрами обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропет- ровській області надано 248,8 тисяч адміністративних послуг.

Здебільш платники цікавились послугами з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За одинадцять місяців 2016 року надано більше 120 тисяч таких послуг.

Не менш популярними залишаються послуги з реєстрації книг обліку розрахункових операцій; з реєстрації платника єдиного податку; з видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи та з реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку. Цих послуг впродовж 2016 року ЦОПами Дніпропетровщини запитувачам надано 22,8 тисячі, 15,1 тисячі, 14,4 тисячі та 14,3 тисячі відповідно.

Нагадуємо, Центрами обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надається комплекс послуг, зокрема 24 види адміністративних послуг, а також консультативні та інформаційні.

Антикорупційний сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, телефонуйте за номером: (044)284-00-07

Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість цілодобово повідомити про:

         корупційні та кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності з
боку конкретних посадових осіб ДФС (зокрема, щодо одержання, надання,
обіцянки чи пропонування неправомірної вигоди, загрози особистій безпеці
та знищення матеріальних цінностей);

        переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням або
незаконним звільненням від митного контролю;

        утворення черг на митних постах, в пунктах пропуску та у Центрах
обслуговування платників;

        перевищення терміну надання адміністративної послуги;

        відмову в записі на особистий прийом або в прийнятті вхідної кореспонденції (далі - Інформація).

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються в режимі Call- back невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено. Результати розгляду анонімної Інформації не повідомляються.
Автор материала: Ирина Д

Теги
Теги для этой статьи отсутствуют
Оцените статью
0