Разделы
Главная | Бизнес | Предпринимательство | ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Размер шрифта: Decrease font Enlarge font

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

З початку року платники Новокодацького району сплатили 148437,3 тис.грн. єдиного соціального внеску.

З початку 2018 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування  від платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра склали 148437,3 тис.грн., що становить 108,8 відсотки до доведеного індикативного показника.

Фахівці ДПІ нагадують платникам, що з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 3723 гривні.

Також, з 1 січня  2018  року:

- максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати – 55845 грн. (15*3723,00 грн.). Відповідно, максимальна сума ЄСВ становить 12 285,9 грн. (55845 грн. * 22%);

- мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 грн. * 22%).

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, а також фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2018 році повинні сплачувати ЄСВ до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується внесок.

Звертаємо увагу, що неоформлена праця та виплата заробітної плати «в конвертах» позбавляє громадян соціального захисту, адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати. Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

 

У разі припинення підприємницької діяльності подання податкової декларації є обов’язковим

Податківці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу на те, що відповідно до внесених змін до пункту 177.11 ст. 177 Податкового кодексу  фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період  протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Додаткову інформацію щодо зазначеного питання мешканці можуть отримати в Центрі обслуговування платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: вул. Театральна, 1а, тел. 377-46-14.

 

Платник єдиного податку - юридична особа повертає аванс. Податкові наслідки.

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа - платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

 

Період для відображення розрахунку коригування покупцем

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, якщо податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг була складена з порушенням норм Податкового кодексу України (містить помилки, які заважають ідентифікувати здійснену операцію), право на податковий кредит за такою операцією виникає у покупця на підставі зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до такої податкової накладної, у якому виправлено такі помилки:

- у разі своєчасної реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН - у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому складено розрахунок коригування, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;

- у разі несвоєчасної реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН - у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати складання такої податкової накладної.

 

Витрати на придбання дозволу чи ліцензії: відображаємо у податковому обліку

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, яким визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, зокрема, до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.

Підпунктом 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

- вартість гудвілу;

- витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Згідно з п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8).

З урахуванням зазначеного, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

Комісіонер – резидент надає послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ

Згідно з підпунктами «б» та «г» п. 185.1 ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку:

- з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

- вивезення товарів за межі митної території України.

Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.

Якщо комісіонером – резидентом надаються послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України, то оскільки місце постачання такої послуги комітенту – нерезиденту розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.

 

ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді

Відповідно до п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV зі змінами і доповненнями власник майна має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Ця норма також стосується використання майна, яке надається в оренду фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), який знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, зокрема, що ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, не можуть бути платниками єдиного податку.

Отже, ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.

 

Сума поворотної фінансової допомоги отримана фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування: чи є об’єкт оподаткування?

Звертаємо увагу, відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

 

Сеанс телефонного зв’язку на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році. Право на податкову знижку»

Питання 1. Доброго дня. Чи має право на податкову знижку працівник, якщо за його дорученням підприємство здійснювало перерахування сум із одержаного ним доходу на навчання дитини, але в платіжному доручені як «Платник» вказано «підприємство», а в «Призначені платежу» прізвище дитини?

Відповідь. Доброго дня. Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У даному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.

Відповідно до вимог п. 3.8 глави 3 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» із змінами та доповненнями реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Враховуючи вищевикладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не одержують заробітної плати, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Питання 2. Вітаю. В мене таке питання: які документи необхідно надати фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки?

Відповідь. Доброго дня. Згідно з п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.10 №607, відповідно до якої після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (заяві про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, що переобладнані.

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

 

Нерухомість, яка належить фізичній особі – нерезиденту надається в оренду: яким чином сплачується ПДФО?

Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Доходи, зазначені у пп. 170.1.3 п. 70.3 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

 

Про зміни до порядку зупинення реєстрації податкової накладної йшлося на прес-конференції

Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: "Зміни до порядку зупинення реєстрації податкової розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" за участі заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненко та фахівця управління податків і зборів з юридичних осіб Світлани Плохої.

«Постановою Кабміну від 21.02.2018 року №117 врегульовано питання для тих платників, по яких до 1 грудня 2017 було зупинено податкові накладні/розрахунки коригування і не надані пояснення і документи.

Такі платники зможуть протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в зупиненій податковій накладній/розрахунку коригування, надати пояснення та копії документів на розгляд комісій», - повідомив Віталій Мироненко. Також він розповів про основні етапи нової системи аналізу податкової накладноїрозрахунку коригування.

У свою чергу, Світлана Плоха акцентувала увагу на змінах у системі прийняття рішень з питань зупинення реєстрації податкових накладних.

«Якщо в минулому році рішення приймалися тільки комісією центрального апарату, то сьогодні в регіонах створені комісії, які прийматимуть рішення по заблокованим накладними», - підкреслила вона.

Світлана Плоха зазначила, що за місяць роботи нового механізму СМ КОР опрацьовано в цілому по Україні понад 11 млн. податкових накладних. З них системою зупинено 18 тис. документів, а це лише 0,16% від загальної кількості податкових накладних.

«На сьогодні вже немає масового звернення платників податків про неправомірне блокування податкових накладних», - підсумувала вона.

 

Бізнес Дніпропетровщини збільшив сплату податків і зборів на суму понад п’яти мільярдів гривень

ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з Дніп


Автор материала: Новокодацька ДПІ
Теги
Теги для этой статьи отсутствуют
Оцените статью
0