Разделы
Главная | Образование | Педагогика | Особливості співпраці з батьками куратора академічної групи вищого навчального закладу.

Особливості співпраці з батьками куратора академічної групи вищого навчального закладу.

Размер шрифта: Decrease font Enlarge font

Організація роботи з батьками багатоаспектна і має надзвичайне значення для виховання і становлення студента.

                                                                                                 Хоруженко С.М., викладач вищої категорії

Херсонського базового медичного колледжу

Херсонської обласної Ради (ХБМК ХОР),

викладач-методист,

куратор академічної групи.

 

 

Особливості співпраці з батьками куратора академічної групи вищого навчального закладу

 

Організація роботи з батьками багатоаспектна і має надзвичайне значення для виховання і становлення студента.

Народна істина стверджує: батьки - головні природні вихова­телі, їх особистий приклад має найбільший виховний вплив на дітей.

Літописи доносять до нашого часу важливість проблеми виховання на різних етапах розвитку суспільства та ролі батьків у виховному процесі. Показовим у цьому плані є "Поучення" Володимира Мономаха синам - цілий кодекс правил і батьківських настанов дітям. Сьогодні, як і тисячоліття тому, актуально звучать його слова: "Что умеете хорошего, то не забывайте, а чего не умеете -тому учитесь

Добре виховати своїх дітей - не тільки найважливіший моральний, а й конституційний обов'язок батька і матері. Відомо, що чим вищий авторитет батьків в очах дитини, тим сильніший вони мають вплив на формування її поведінки. Діти люблять і поважають батьків справедливих, тактовних, вимогливих, уважних до дитини, її запитів і потреб. А тому саме ці моменти слід використовувати в своїй повсякденній діяльності, залучаючи батьків до співпраці.

За нинішніх економічних обставин сім'я не завжди готова взяти на себе всю відповідальність за соціалізацію дітей. Важливе місце належить навчальному закладу, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професій­ними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику "студент-батьки-педагоги".

Організація роботи з батьками студентів у вищому навчальному закладі здійснюється за такими основними напрямами:

ü   вивчення сімей студентів, їхнього виховного потенціалу;

ü   залучення батьків до навчально-виховного процесу;

ü   допомога батькам у вирішенні виховних проблем, що виникають у сім'ї;

ü   формування педагогічної культури батьків, корекція вихов­ної діяльності родини.

Включаючи студента у навчально -виховний процес, розроб­ляючи перспективу його соціального зростання, зважаємо на те, що міра впливу сім'ї на становлення молодої людини може змінюватися. Ефективність її впливу залежить від низки обставин.

Як засвідчує досвід роботи, батьки дуже часто не розуміють своїх дітей, а юнаки і дівчата (котрі вважають себе уже цілком дорослими) все активніше проявляють незгоду з консервативними поглядами старших.

Якщо мова заходить про старше покоління в цілому, то молоді, стає досить непримиренною, покладаючи відповідальність на старших за минуле і сьогодення. Тут, на нашу думку, проявляється не стільки конфлікт зі старшим поколінням, скільки ставлення молоді до суспільних структур та інститутів влади.

Що ж стосується оцінки власних батьків, то студенти прояв­ляють дещо більшу розважчивість. Очевидно, з одного боку, це результат соціально-економічної залежності від дорослих, що для студента є особливо актуальним, а з іншого демонструє орієнтації студентської молоді на традиційні цінності, глибоку емоційну прив'я­заність до батьків і відсутність конфлікту як масштабного феномена.

Багато конфліктів, непорозумінь відбувається тому, що дорослі й вихованці стосовно багатьох питань повсякденного життя мають різні погляди. Так, молодь часто розходиться з дорослими в оцінці того, хто з їхніх ровесників гідний дружби, чи гарна сучасна музика, як слід проводити дозвілля, яку професію обрати, позбавлення кишенькових грошей і багато інших повсякденних питань.

Ці особливості і обставини, що з них витікають, розкриваємо і детально обговорюємо на одному з перших методичних семінарів для кураторів, орієнтуючи їх на взаємодію з сім'ями, незалежно від того, живе студент вдома чи в гуртожитку. Адже на перших курсах контакти студентів з сім'ями досить активні, і, не знаючи обставин, в яких проживає дитина, куратор може висунути абсолютно ізольовані установки і вимоги, що призведе до відчуження студентів від куратора.

Організовуючи виховний процес у групі, залучаючи до нього сім'ю студента, пам'ятаємо про необхідність індивідуального підходу.

Індивідуалізація починається з глибокого вивчення студентів, з урахування найістотніших обставин їхнього життя. Індивідуальний підхід до аналізу' сім'ї студента є надзвичайно актуальною проблемою, вирішення якої можливе лише за широкої зацікавленості педагога та бажанні співпраці з боку батьків.

Успіх в організації роботи з батьками значною мірою залежить від куратора, який є першим, хто встановлює контакт із сім'єю студента, і чия компетентність стає визначальною за організації взаємодії "сім'я - навчальний заклад".

Куратори груп бувають у сім'ях, проводять з батьками студентів бесіди, знаходять і впроваджують саме ті методи роботи, які в кінцевому результаті дають найбільший ефект відповідно до вікових та індивідуальних особливостей студента. Ознайомлення з побутовими умовами сприяє уявленню куратора про характер, інтереси, нахили студента. Якщо студент не проживає у гуртожитку, то його слід відвідувати за місцем проживання.

У свою чергу, виховання молоді в сім'ї потребує від батьків глибоких знань і врахування вікових особливостей дітей. А тому в батьків виникає безліч питань, відповісти на які допомагають професіонали-педагоги.

Кураторами груп, психологом проводяться консультації для батьків з різноманітних питань, що потребують спеціального роз'яснення. Найчастіше виникають такі:

ü   Перехідний вік: як будувати взаємини з дочкою ?

ü   Син не хоче вчитися. Як йому допомогти?

S Покарання. Яким воно може бути з урахуванням студент­ського віку?

·          Що робити, якщо дитина раптом стала неврівноваженою зривається на грубість?

·          Юнацький максималізм: як будувати відносини з дитиною?

Консультації необхідні як для педагогів, так і для батьків протягом всього студентського життя, особливо коли куратор проводить перше знайомство з групою. Для того, щоб перебороти занепокоєння батьків, острах розмов про їх дитину, необхідно проводити індивідуальні консультації-співбесіди з батьками.

Щоб   така   консультація   відбулася,   батьки   повинні   бути переконані в тому, що ця проблема потребує невідкладного вирішення У консультації беруть участь педагог, психолог, за потреби представник правоохоронних органів чи відповідної служби.

Телефонні розмови також використовуються для встановлення тісного контакту з батьками студента. Теми для спілкування можуть бути різні: запитання, відповіді, конфліктні ситуації, подяки, привітання.

Значну увагу надаємо спільній роботі кураторів груп і батьків під час складання соціального паспорту групи . Куратори груп разом з батьківським комітетом вивчають індивідуальні риси кожного студента, його матеріальний стан, умови проживання, стан сімейного виховання. Ці дані узагальнюються та використовуються в процесі виховної роботи.

Важливою формою роботи з батьками є батьківські збори. На батьківських зборах згуртовується колектив батьків, формулюється загальна тенденція співпраці, виробляється спільна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності групи. Батьківські збори проводять у групі раз у семестр, за необхідності їх можна проводити й частіше.

Загальні батьківські збори проводять, як правило, не більше двох разів у рік. Вважаємо, що такі збори мають не констатувати помилки і невдачі окремих студентів у навчанні та вихованні, а давати інформацію батькам про напрацювання колективу, перспективи та проблеми роботи.

Тематика таких зборів - це звіт про роботу ВНЗ за певний період часу.

Робота з батьками і сім'ями студентів - одна із найважливіших і, в той же час, найважчих ланок у практичній діяльності. У зв'язку з цим значно зростає актуальність підготовки викладачів та кураторів до проведення роботи з батьками, організації педагогічного всеобучу.

Для формування їх педагогічної культури, за допомоги батьківських комітетів груп, на початку року вивчаємо найактуальніші проблеми виховання, що цікавлять батьків, і саме з них складаємо план всеобучу.

Найдоцільнішою формою педагогічного всеобучу батьків вважаємо поєднання теоретичних питань (лекції, бесіди) з індивідуальною роботою з групами батьків та спілкування з окремими членами родини. До цієї роботи залучаємо педагогічний колектив, практичного психолога, провідних спеціалістів різних галузей (лікарів, юридичні служби).

Значної уваги заслуговує створення консультативного пункту з питань виховання юнаків і дівчат. Адже не кожен з батьків може винести проблему сім'ї на загальне обговорення, частіше це робиться індивідуально. До роботи пункту залучають педагогічні кадри вищої кваліфікації, психолога, працівників правоохоронних органів та інших спеціалістів, від яких батьки отримують компетентні консультації з питань, що їх хвилюють.

Велике значення в системі виховної роботи мають батьківські конференції. їх готують дуже ретельно, з обов'язковою участю психологів, спеціалістів різних галузей. При цьому максимально використовуємо професійні можливості батьків наших студентів.

Велике значення мають індивідуальні бесіди з батьками. їх найчастіше використовуємо для попередження конфліктних ситуацій, налагодження взаємин між батьками і студентами, окремими педагогами і родиною.

Практика свідчить, що труднощі виникають зі студентами із сімей, де батьки не в повній мірі виконують свої виховні функції, зловживають алкоголем, наркотиками, перебувають у місцях позбавлення волі.

Заходи, що проводять з такими родинами, не завжди призводять до бажаних наслідків. До роботи з цими сім'ями залучаємо не лише педагогів, психолога, а й правоохоронні органи, громадськість.

Куратор кожної групи веде картки роботи з дітьми, що потребують посиленої педагогічної уваги, які поновлюють, доповнюють упродовж усього періоду навчання юнаків і дівчат, дають можливість чітко відслідкувати роботу з такими дітьми . Особливу увагу при цьому приділяють спільній роботі з батьками, їх ролі в процесі перевиховання.

У плані здійснення просвітницької діяльності та індивідуальної роботи велика роль належить психологу, бо саме він повинен допомогти педагогам і батькам знайти вихід з конфліктної ситуації, оволодіти навичками та прийомами міжособистісного спілкування.

З цією метою практичний психолог на початку навчального року проводить різнобічну психодіагностику з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей студентів, їх інтелектуального рівня.

Отримані дані, і позитивні, і негативні, змушують кураторів, викладачів, адміністрацію не просто аналізувати їх, а шукати нові шляхи, форми, умови роботи з батьками, враховуючи тимчасовий термін навчання студентів.

Крім того, практичні психологи проводять зустрічі з батьками, які включають три етапи: встановлення контакту, з'ясування проблеми та пошуки рішень. Велику увагу приділяють психолого-педагогічним тренінгам для батьків. На таких тренінгах психолог допомагає батькам у формуванні психологічної готовності до подолання бажання висловити негативну оцінку, покарати свою дитину і прийняти вірне рішення у кожній конкретній ситуації.

Всі форми роботи педагогів з батьками перерахувати неможливо, це діяльність значна, що потребує постійного пошуку і вдосконалення.

Важливі питання життєдіяльності ВНЗ вирішують лише за участю батьків.

Звичайно, що не всі батьки беруть участь у вирішенні проблем, що виникають у студентській групі. До сумління і розуміння деяких можна "достукатися" лише за участю батьківського комітету. Частину батьків потрібно змушувати брати участь у вихованні власних дітей, а деяких (добре, що таких значно менше) - і самих треба виховувати.

Не дивлячись на це, вважаємо, що лише в спільній діяльності викладацького і батьківського колективів можна досягти вагомих успіхів у справі підготовки майбутнього спеціаліста, бо все, що здійснюється у процесі навчання і виховання: формування світогляду, переконань, ідеалів, - сходиться на питанні - хто виховує і навчає? А тому важливо, щоб цей процес здійснювався людьми відповідальними, мудрими, авторитетними - педагогами, вихователями, батьками.

 

Слова видатного педагога А.Макаренка: "Виховання підлітків - найважливіша галузь нашого життя... Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною" - повинні стати девізом для педагогів підході до проблем виховання молоді.


Автор материала: Сергей Хоруженко
Теги
Теги для этой статьи отсутствуют