Разделы
Главная | Закон и право | Гражданское право | Нововведения Закона Украины "Про акционерные общества"

Нововведения Закона Украины "Про акционерные общества"

Размер шрифта: Decrease font Enlarge font

Обзор наиболее важных норм закреплённых в ЗУ "Про акционерные общества"

З проголошенням України незалежною демократичною державою було започатковано реформування різних сфер суспільного життя, перш за все – економічної. Двадцятирічний період здійснення перетворень свідчить про те, що їх проведення є часто непослідовним і не завжди дає бажаних наслідків, проте вже є позитивні результати цих перетворень. Одним із результатів ефективної економічної політики стало збільшення кількості суб’єктів господарювання. А результатом неефективної економічної політики стала проблема правового регулювання діяльності цих суб’єктів.

Проте вона може бути вирішена за допомогою новоствореної законодавчої бази, за допомогою її модернізації. Основою такої бази для акціонерних товариств є Закон України «Про акціонерні товариства». Після змін які набули чинності в 2011 році він стає дедалі дієвіщим, таким, що відповідає життєвим реаліям правового регулювання відносин, пов’язаних з діяльністю та управлінням акціонерних товариств.

Проте у результаті узагальнення відомостей та нормативного матеріалу нового закону «Про акціонерні товариства» можливо зробити висновок, що попре всі кроки держави на зустріч акціонерним товариствам, спрощення процедурних питань, вдосконалення чинного законодавства в Україні відсутні чіткі та дієві норми що регулюють суспільні відносини пов’язані з управлінням акціонерними товариствами.

Успішність товариства залежить не тільки від обсягу залучених інвестицій, але й від ефективності їх використання. Для цього слід вдосконалити систему корпоративного управління, яка повинна забезпечити належну мотивацію, відповідальність менеджерів і захист прав акціонерів та інвесторів.

Ключову роль у вирішенні цієї проблеми відіграють закони, за якими компанії створюються та функціонують в організаційно-правовій формі акціонерних товариств.

Бо акціонерні товариства є економічно важливими учасниками господарських відносин, адже за статистикою, саме цей вид господарських товариств виробляє більшу частину валового внутрішнього продукту країни та саме в акціонерних товариствах зосереджено більше половини промислово-виробничого потенціалу України.

Найважливішими змінами в діяльності акціонерних товариств внаслідок прийняття Закону «Про акціонерні товариства», є, насамперед, те, що розподіл акціонерних товариств за видом відбувається вже відповідно до міжнародної практики, тобто замість відкритих і закритих товариств існуватимуть публічні та приватні.

Нарешті було врегульоване питання про повноваження наглядової ради та визначена її ключова роль у системі органів товариства, встановлена вимога про обрання наглядової ради кумулятивним голосуванням, що дозволило міноритарним акціонерам отримати там представництво.

Також були запроваджені механізми контролю над виконавчим органом, виписана процедура скликання та проведення зборів, розширені права акціонерів. Вони отримали право вимагати викупу їхніх акцій у разі незгоди з прийнятими рішеннями.

Втім, новий закон акціонерні товариства сприйняли неоднозначно, і чимало критичних зауважень мають під собою серйозний ґрунт.

У той же час, головною метою реформування законодавства пов’язаного з управлінням акціонерними товариствами, мало стати створення умов, необхідних для появи якісно нових акціонерних товариств, керівництво яких було б орієнтоване на залучення великих обсягів коштів від широких кіл інвесторів на організованих ринках цінних паперів.

Крім ефективної системи ухвалення управлінських рішень та запобігання вилученню прибутків чи активів контролюючими акціонерами, інвестори зацікавлені у тому, щоб товариство могло ефективно функціонувати без їх постійної участі та одночасно дозволяло б їм впливати на прийняття рішень. Міноритарії також зацікавлені у правдивості інформації, що наводиться у звітності товариства.

Вирішивши багато важливих проблем, держава одночасно створила нічим не виправданий дискомфорт для "старих" акціонерних товариств та майже унеможливила виникнення "нових" акціонерних товариств.

Так, цілком зрозуміле бажання розробників позбутися негативного іміджу, що закріпився за ВАТ та ЗАТ, і почати нову історію з "чистого аркуша" приватних та публічних акціонерних товариств обійдеться акціонерним товариствам у круглу суму та робочі години, витрачені на заміну офіційних назв у безлічі документів.

Звісно, зараз уже недоцільно відмовлятися від застосування нової термінології, але, можливо, слід послабити відповідні вимоги та дозволити паралельне застосування обох варіантів назв типів товариств протягом п'яти-десяти років.

Словосполучення "корпоративне управління" переповнило інформаційний простір, однак це не допомогло краще зрозуміти його походження, зміст та призначення.

Зміни в організації системи органів управління українськими акціонерними товариствами, яких вдалося досягти внаслідок прийняття нового закону, на жаль, все ще не відповідають мінімально прийнятним стандартам.
Лише жорстке підпорядкування керівників наглядовій раді з її правом звільняти посадових осіб виконавчого органу простою більшістю голосів дозволить побудувати якісну систему управління.

Концентрація управлінських повноважень та підвищення ролі наглядової ради – природній процес для акціонерних компаній усіх розвинутих країн. Наглядова рада не зможе працювати як єдиний орган.

Рішення прийматимуться непрозоро великими акціонерами, які керуватимуться власними інтересами. У випадку конфлікту між акціонерами інтереси товариства не матимуть захисту.

Кроки державної влади «назустріч» акціонерним товариствам, які полягають у подовженні строків, спрощенні умов переходу до нових умов господарювання, не спонукають підприємства до належного виконання законодавчих приписів. Можливо, в цьому випадку доцільним буде застосування підвищення відповідальності посадових осіб акціонерних товариств за порушення положень Закону.


Автор материала: Илья Ерёмин
Теги
Теги для этой статьи отсутствуют
Оцените статью
0