Разделы
Главная | Закон и право | Налоговое право | Повідомляє ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

Повідомляє ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

Размер шрифта: Decrease font Enlarge font

Понад 37649,1 тис. грн. земельного податку перераховано до місцевого бюджету області

Протягом семи місяців 2016 року землевласники та землекористувачі – фізичні особи Красногвардійського району  перерахували до місцевого бюджету області  6277,7 тис.грн. земельного податку. Індикативні показники виконано на 109,6%. 

Нагадаємо, що згідно з п.286.5 ст.286 ПКУ нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку, а сплачується такий податок фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5 ст.287 ПКУ). 

Фізичні особи несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, тож якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст.126 ПКУ. 

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 ПКУ.  

 

На збереження довкілля підприємства Красногвардійського району сплатили майже 140,6 тис.грн. екологічного податку 

Протягом семи місяців 2016 року за забруднення навколишнього середовища підприємства Красногвардійського району  до зведеного бюджету країни сплатили 140,6 тис.грн. екологічного податку, що на 49,5 тис.грн. перевищує минулорічні показники. 

У Красногвардійському районі  екологічний податок сплачують понад 129 суб’єктів господарювання, діяльність яких негативно впливає на екологічну ситуацію в регіоні. Саме тому, забезпечення збору з екологічного податку є одним з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби.  

Нагадаємо, що частина збору екологічного податку є джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів.   

 

З 5 вересня 2016 року слід застосовувати нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 5 вересня 2016 року відповідно до наказу Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» (далі – Наказ).

Цим Наказом затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:

Реєстраційна картка (для юридичної особи);

Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);

Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 2 вересня 2016 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.

 

Щодо порядку формування податкового кредиту

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: 

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307 (далі - Порядок №1307), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за №137/28267.

Згідно з пунктом 3 Порядку N1307 всі податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку(пункт 6 Порядку №1246).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація (пункт 7 Порядку №1246).

Таким чином, платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. Реєстрація в ЄРПН податкової накладної за формою, яка на дату такої реєстрації втратила чинність, (якщо у реєстрації такої податкової накладної не відмовлено), не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

(Лист ДФС України від 09.08.2016 р. № 17186/6/99-99-15-03-02-15)

 

Щодо амортизації вартості малоцінних необоротних

 матеріальних активів

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Таким чином, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи (вартість яких не перевищує 6000 гривень) не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не виникають.

(Лист ДФС України від 02.08.2016 р. № 16691/6/99-99-15-02-02-15)

 

Щодо подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток та відображення сум ПДВ у бухгалтерському обліку

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N996).

Щодо подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, то відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абзац 2 п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

(Лист ДФС України від 28.07.2016 р. № 16199/6/99-99-15-02-02-15)

 

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. 

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. 

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН: 

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; 

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. 

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. 

Порушення платниками податку на додану вартість встановлених статтею 201 Кодексу граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, передбаченому підпунктами 1201.1, 1201.2 статті 1201 Кодексу. 

При цьому якщо розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого Кодексом терміну, то штрафні санкції відповідно до статті 1201 Кодексу визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування. 

Враховуючи викладене, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених статтею 1201 Кодексу, до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення 

(Лист ДФС України від 23.08.2016 р. № 18356/6/99-95-42-01-15). 

 

Щодо формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника 

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі допущення продавцем товарів/ послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. 

Отримання контролюючим органом такої заяви із скаргою на продавця/покупця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця/покупця з метою з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за вказаною операцією. 

При цьому така заява із скаргою не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, щодо якої таку скаргу складено. 

(Лист ДФС України від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15). 

 

Щодо податкових наслідків з ПДВ за операціями з відступлення права вимоги та переведення боргу 

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу. 

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). 

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). 

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. 

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). 

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ). 

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ). 

Відповідно до статті 520 ЦКУ боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 ЦКУ (стаття 521 ЦКУ). 

Таким чином, наслідками операції з заміни кредитора/заміни боржника у зобов'язанні є вибуття первинного кредитора/боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового кредитора/боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу. 

(Лист ДФС України від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15). 

 

Партія мобільних телефонів та ноутбук вартістю 357 тис. грн. не потрапили до непідконтрольних територій 

На КПВВ «Мар’їнка» співробітники спецпідрозділу “Фантом» у складі зведеної міжвідомчої мобільної групи зупинили громадянку України, яка прямувала в бік тимчасово непідконтрольних територій. 

Під час перевірки встановлено, що 41-річна жінка намагалася перевезти через лінію розмежування 49 мобільних телефонів та ноутбук загальною орієнтовною вартістю 357 тис. грн. 

За даним фактом складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-3 КУпАП. 

Роман Насіров: За місяць за зниженими ставками акцизу розмитнено більше 1300 автомобілів 

Після зниження ставки акцизного збору на вживані автомобілі було розмитнено більше 1300 імпортних авто. Про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров. 

«З моменту набуття чинності закону України №3251 про тимчасове зниження ставки акцизу на вживані автомобілі процедуру розмитнення за новими правилами вже пройшли 1315 вживаних авто.  Найбільше оформлень авто за зниженими ставками відбулося на митницях західних областей. Зокрема, з 1 серпня Львівська митниця оформила 199 таких автомобілів, Івано-Франківська – 161, Волинська – 118»,  - зазначив Роман Насіров. 

Нагадаємо, відповідно до Закону №1389, тимчасово до 31 грудня 2018 року встановлені знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувалися. На такі авто під час їх митного оформлення у графі 36 митної декларації зазначається код пільги з оподаткування товару акцизним податком «172». 

Нормами Закону №1389 встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України. 

 

Особливості оподаткування місцевими податками 

Днями, в прес-центрі Інформаційного агентства "Мост-Днепр" відбулася прес - конференція заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненко на тему: «Особливості оподаткування місцевими податками». 

Він повідомив, що місцеві податки характеризують важливі суспільні фактори, а саме розвиток територіальних громад, вміння формувати свій фінансовий ресурс та використовувати наявний потенціал. 

«До їх складу належать 4 платежі: 2 податки (податок на майно і єдиний податок); 2 збори (збір за паркування транспортних засобів, туристичний збір). Зазначу, що місцеві бюджети продовжують формуватись, в переважній своїй частині, за рахунок надходження до них загальнодержавних податків. Так, у січні-липні поточного року від суб’єктів господарювання, які обліковуються у ДПІ (ОДПІ) області, надійшло 7,6 мільярдів гривень платежів до місцевих бюджетів, з яких 31 відсоток припадає на місцеві платежі, решта - на загальнодержавні податки. У порівнянні з відповідним періодом минулого року частка місцевих платежів була меншою і складала 21 відсоток». 

Провідну роль у формуванні місцевих бюджетів відіграють: 

- податок з доходів фізичних осіб – з початку року до місцевих бюджетів надійшло 3,9 мільйонів гривень; 

- плата за землю – 1,6 мільярда гривень; 

- єдиний податок – 719 мільйонів гривень; 

- акцизний податок – 513,5 мільйонів гривень; 

- екологічний податок 330 мільйонів гривень; 

- рентна плата за користування надрами -296,6 мільйонів гривень. 

«Слід відмітити, що надходження до місцевих бюджетів з початку року, у порівнянні з відповідним періодом 2015 року зросли на 2,2 мільярда гривень» - підкреслив Віталій Мироненко. 

 

Новий електронний сервіс розмитнення вантажів за принципом «єдиного вікна» набирає оберти на Дніпропетровщині 

З першого серпня на Україні запрацював новий сервіс розмитнення  вантажів, що перетинають кордон України. В дію вступив принцип «єдиного вікна», за яким суб’єкти зовнішньоекономічної діяль- ності отримали можливість розпочати процедуру отримання дозвільних документів ще під час руху вантажу від кордонів України до митного посту. 

«Після перетину кордону вантаж упродовж десяти діб повинен прибути до посту розмитнення. І за цей час митний брокер має можливість надати в електронному вигляді документи до служб, які відповідають за радіологічну, екологічну, санітарно-епідеміологічну безпеку вантажу. До моменту прибуття вантажу кожна зі служб або надає дозвіл на розмитнення товару, або надає підстави для його огляду і експертизи» - прокоментував заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба про новий сервіс. 

Загалом, вся процедура розмитнення за принципом «єдиного вікна» не вимагає присутності митного брокера, або власника вантажу. Всі дозволи отримуються шляхом проставлянням відміток в електронній декларації. І, якщо у митників, або у контролюючих органів є підстави для огляду вантажу - це відбувається в присутності його власника на митному посту. 

За словами начальника відділу організації контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача: «Фактично, робота митників зводиться до узгодження часу на огляд вантажу між державними органами і власниками. В той же час, не має необхідності перевіряти помітки на товарно-транспортних документах, що супроводжують вантаж. Достатньо орієнтуватися на електронну базу даних». 

Можна відмітити, що перші два розмитнення в Україні за принципом «Єдиного вікна» пройшли саме у Дніпропетровській області. Cуб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають можливість розмитнювати вантажі і за звичною для себе схемою. 

«Працювати за новими стандартами повинні звикнути і суб’єкти зовнішньо економічної діяльності, і представники державних контролюючих органів. Але ми впевнені, що найближчим часом більшість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності оцінять переваги електронного оформлення дозвільних документів і принцип «єдиного вікна»» - додав Ігор Диба. 

 

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб 

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніп ропетровській області інформує. 

Відповідно до ст. 36 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її надання в закладах охорони здоров'я України. 

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1  ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 

Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. 

Норми п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу можуть бути застосовані роботодавцем за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг). 

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи - платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики  хвороби, травми, отруєння,  патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану. 

Відповідно до п.п. 1.7 п. 161  підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. 

Кодекс не визначає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном. 

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, під ознакою доходу «143» відображається дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів, зокрема, його роботодавця.   

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. 

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України    від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. 

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня  2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 14 розділу I якого матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не є базою нарахування єдиного внеску.      

(Лист ДФС України від 19.08.2016 № 18024/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69485.html) 

 

Щодо оподаткування доходів у вигляді дивідендів 

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніп ропетровській області інформує. Особливості оподаткування доходів у вигляді дивідендів регулюються п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).  

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу). 

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів  (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу). 

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4 п. 170.5  ст. 170 Кодексу). 

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу). 

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. п. 16¹  підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу). 

Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 162.3 ст. 162 Кодексу у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. 

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу). 

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок), під ознакою доходу «109» відображається дохід у вигляді дивідендів (крім тих, що не змінюють пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента), який нараховано податковим агентом на користь померлого засновника (учасника) із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки. 

Крім того, у рядку «Військовий збір» розділу ІІ податкового розрахунку загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються (п. 3.11 Порядку). 

При цьому форма №1ДФ подається податковим агентом за податковий період (календарний квартал), на який відповідно припадає смерть такого платника податку. 

(Лист ДФС України від 17.08.2016 № 17895/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69487.html) 

 

Щодо порядку округлення показників у графі „Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ” податкової накладної 

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніп ропетровській області інформує. Згідно із пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. 

Відповідно до пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №13


Автор материала: ДПІ у Красногвардійському ДПІ
Теги
Теги для этой статьи отсутствуют
Оцените статью
0