Разделы
Главная | Закон и право | Налоговое право | Повідомляє ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

Повідомляє ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

Размер шрифта: Decrease font Enlarge font

У Красногвардійському районі м.Дніпропетровська з початку року забезпечено надходження до бюджету 227688,3 тис.гривень єдиного соціального внеску

За вісім місяців поточного року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська забезпечено збір єдиного соціального внеску (ЄСВ) у сумі 227688,3 тис.грн. Такі надходження на соціальний захист громадян перевищили планові показники на 44956,9 тис.грн.

Податківці  нагадують, що з 1 січня цього року  значно знизилось податкове навантаження на фонд оплати праці: відсутні класи ризику і діє єдина ставка нарахування ЄСВ в розміри 22%. Також вже немає і відрахування із заробітку працівників в розміри 3,6%. В таких умовах роботодавець має можливість збільшити середню заробітну плату по підприємству в 2,5 рази, не збільшуючи при цьому суму відрахувань ЄСВ на жодну копійку. Тобто, у роботодавця, що виводить заробітну плату своїх працівників з тіні, або підвищує їх зарплатню, навантаження на фонд оплати праці в розрахунку на 1 грн. зарплати пропорційно зменшується. А через несплату єдиного соціального внеску і податків наймані працівники будуть втрачати страховий стаж та можливість одержання заробленої пенсії по віку, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством, адже пенсію буде призначено тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

То ж сподіваємось, що важливість питання легалізації трудових відносин та детінізації заробітних плат знайде розуміння як серед населення, так і серед тих роботодавців, які не поспішають офіційно оформлювати трудові відносини з найманими працівниками та збільшувати рівень заробітної плати своїх працівників.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у т. ч. за правом представлення, оподатковується ПДФО та військовим збором

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий платником податку (спадкоємцем) (у т. ч. за правом представлення), який не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦКУ).

Статтею 1266 ЦКУ визначено спадкування за правом представлення.

Так, внуки, правнуки спадкодавця успадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Податковий кодекс України (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 розділу IV ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, і об'єктом оподаткування якої є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 розділу IV ПКУ, якою встановлено різні ставки для оподаткування доходу платника податку, одержаного у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Так, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується, зокрема, вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. "а" пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Водночас відповідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5 відс., встановленою п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи визначені у статті 171 ПКУ (пп. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Довідково: лист ДФС України від 10.08.16 № 8456/В/99-99-13-02-03-14 «Щодо оподаткування спадщини за правом представлення».

Нюанси оподаткування спадщини, отриманої від члена сім’ї не першого ступеня споріднення

ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи подарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього кодексу – 5%.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Окрім цього, даний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Відповідальними за утримання та сплату військового збору до бюджету є особи, визначені ст. 171 Податкового кодексу України.

Відтак дохід, отриманий платником податку – фізичною особою-резидентом (спадкоємцем), який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, у результаті прийняття спадщини на підставі рішення суду, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%. При цьому спадкоємцю необхідно відобразити такий дохід у річній податковій декларації.

З початку року органами ДФС Дніпропетровщини видано понад 9000 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами

За вісім місяців 2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано 9046 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами (взагалі станом на 1 вересня поточного року діє 12504 ліцензії).

Крім того, ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами господарювання за ліцензії на право роздрібної торгівлі. Так, з початку 2016 року призупинено дію 1469 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу

Слід зазначити, що за вісім місяців поточного року, за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових виробів анульовано 1285 ліцензій, у тому числі 33 ліцензії за порушення законодавства в частині продажу зазначених товарів особам, які не досягли 18 років.

Який порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування?

Відповідно до п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на прибуток підприємств.

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється у порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 ст.298 Кодексу (п.298.2 ст.298 Кодексу).

Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 Кодексу).

Згідно з п.294.1 ст.294 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року (п.294.2 ст.294 Кодексу).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 Кодексу).

Поряд з цим, пунктом 137.5 ст.137 Кодексу визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

З урахуванням зазначеного, платники єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п.137.5 ст.137 Кодексу.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 102.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

До уваги декларантів і митних брокерів: щодо коду документа!

У зв’язку зі зверненнями суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності Державною фіскальною службою України у листі від 13.09.2016 №30393/7/99-99-18-02-01-17 (далі – лист ДФС №30393) повідомила наступне.

При декларуванні упаковок, етикеток, марок акцизного податку та інших подібних товарів, що ввозяться у митному режимі тимчасового ввезення на безоплатній основі на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо комерційної операції та у подальшому будуть вивезені за межі митної території України разом з відповідними товарами, переміщення яких є комерційною операцією, відомості про відповідний зовнішньоекономічний договір (контракт), умовами якого передбачені комерційна операція щодо основних товарів та безоплатне переміщення таких інших товарів, вносяться до графи 44 митної декларації під кодом документа «4000» «Некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт)» відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» з внесеними змінами та доповненнями.

При вивезенні таких товарів разом з товарами, переміщення яких є торговою операцією, відомості про відповідні договори (контракти) зазначаються у загальному порядку.

Лист №30393 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

 http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/listi/69680.html

Об’єкти оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки

Нагадуємо, що порядок адміністрування податку на майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на майно) визначено статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Відповідно до пункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу об’єктом оподаткування податком на майно є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Визначення об’єктів житлової нерухомості надані у підпункті 14.1.129, а об’єктів нежитлової нерухомості у підпункті 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Так, об’єкти житлової нерухомості це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи (підпункт 14.1.129.1 п.п.14.1.129 п.14.1 статті 14 Кодексу):

а) житловий будинок –  будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу –  житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку –  частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (підпункт 14.1.129.2 п.п.14.1.129 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (14.1.129.3 п.п.14.1.129 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють (підпункт 14.1.1291 п.14.1 ст.14 Кодексу):

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Про оподаткування податком на доходи фізичних осіб пасивних доходів

Звертаємо увагу, що оподаткування пасивних доходів податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується пунктом 167.5 статті 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Так, відповідно до пункту 167.5 Кодексу ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 18% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) (підпункт 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Кодексу);

- 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (підпункт 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Кодексу).

У розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» термін «пасивні доходи» означає такі доходи (підпункт 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу):

- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;

- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

- роялті;

- дивіденди.

ДФС готує інвестиційний проект на розбудову пунктів пропуску на українсько-польському кордоні

Уряд планує виділити Державній фіскальній службі України кошти на фінансування Проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску з отриманого кредиту Уряду Польщі на умовах пов’язаної допомоги. Відповідний законопроект направлено до Верховної Ради України.

Наразі фахівці ДФС готують інвестиційний план використання зазначених коштів.

Крім того, на найближчому засіданні Комісії з питань пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури українсько-польської Міжурядової координаційної ради буде розглянуто питання щодо розширення мережі прикордонних пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні.

Так, зокрема, передбачено відкриття нового пункту пропуску „Нижанковичі – Мальховичі” у рамках Угоди у формі обміну нотами між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про створення на українсько-польському державному кордоні міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення Нижанковичі – Мальховичі від 19.09.2012.

Представники ДФС та бізнес-спільноти Бельгії обговорили шляхи залучення інвестицій в Україну

Ведення бізнесу в Україні, заходи ДФС у напрямі стимулювання підприємницької діяльності та шляхи залучення в Україну інвестицій обговорювалися під час Бельгійсько-українського бізнес-форуму на тему: «Податковий та митний контроль: передова практика як ключ залучення інвестицій та сприяння торгівлі». Участь у заході взяли представники ДФС, Посольства Бельгії, Європейської Бізнес Асоціації та органів виконавчої влади України.

Представники фіскальної служби ознайомили присутніх з основними напрямами роботи служби та планами стосовно покращення ведення бізнесу в Україні. Так, зокрема, за словами директора департаменту адміністративно-судового оскарження та судового супроводження ДФС Дмитра Донця, сьогодні в ДФС триває інституційна реформа, яка розроблена за підтримки МВФ. Вона передбачає широкомасштабне запровадження електронних сервісів, поліпшення якості обслуговування великих платників, збільшення податкових зборів, удосконалення управління, боротьбу з корупцією, посилення податкового та митного аудиту, модернізацію митного і податкового адміністрування та підвищення продуктивності.

Теги
Теги для этой статьи отсутствуют
Оцените статью
0